Коронки на жувальні зуби

Жувальні зуби (моляри) витримують серйозні навантаження при пережовуванні їжі. Як правило, саме вони першими пошкоджуються та потребують стоматологічного лікування. Якщо відновлення за допомогою пломб є недоцільним, лікар запропонує відповідний варіант протезування з використанням коронок і/або мостовидних конструкцій (мостів).

Ще недавно на жувальні зуби ставили протези з металокераміки, особливих альтернатив яким не було. Але зараз стоматолог-ортопед здебільшого радить коронки з діоксиду цирконію. Відповідно, вибір ускладнюється.

Разом з лікарями клініки «Дент Арт» в Одесі ми спробуємо зрозуміти, які коронки ставлять на жувальні зуби та чим відрізняються запропоновані альтернативи.

Основна вимога при відновленні молярів - міцність.

Ключове завдання жувальних зубів зрозуміле ще з їхньої назви. Тож для протезування потрібно використовувати матеріали, які зможуть витримати серйозні навантаження.

Вважається, що для молярів підходять протези (коронки та мости), які витримують тиск до 60 кг і зберігають при цьому свої вихідні властивості, у тому числі не змінюють форми (не деформуються). У сучасній стоматології є два матеріали, які відповідають цим вимогам: металокераміка та діоксид цирконію. Але рекомендувати вам стоматолог-ортопед буде саме більш прогресивний цирконій.

Ще однією альтернативою можуть стати керамічні коронки E-max, які є найбільш естетичними.

Металокерамічні коронки

Раніше найбільш популярними протезами для молярів були коронки з металокераміки. Вони складаються з двох матеріалів. Як каркас (основа) використовується метал (зазвичай титан, кобальт-хром або дорогоцінні метали). Саме він відповідає за високу механічну міцність. А естетичність коронки створює керамічний шар, завдяки якому відновлені жувальні зуби схожі на натуральні.

Термін служби таких коронок зазвичай не перевищує 10 років. При цьому металокераміка має низку недоліків:

• схильна до сколів керамічного шару, оскільки кераміка та метал є різнорідними матеріалами, а їх з'єднання один з одним вважається вузьким місцем коронки;
• змінює колір з часом, а метал починає просвічуватися під яснами;
• вимагає значного обточування емалі та дентину зуба через досить велику загальну товщину металокерамічної конструкції.

А основним плюсом металокераміки є більш доступна ціна у порівнянні з аналогами. В усіх інших аспектах це вже вчорашній день у сучасному зубному протезуванні. Адже є більш надійний, міцний, довговічний та естетичний варіант без металу у своєму складі.

Коронки з діоксиду цирконію

Такі конструкції теж складаються з двох матеріалів, але добре сумісних один з одним. Основа зроблена з діоксиду цирконію — міцної, напівпрозорої, біологічно інертної речовини. На нього наноситься також керамічний шар. Разом вони забезпечують еталонну естетику: відновлений таким чином моляр важко відрізнити від справжніх зубів.

Перевагами діоксиду цирконію є також максимальна зносостійкість та міцність. Як наслідок, такі коронки можуть прослужити близько 20 років, перевершуючи будь-які інші аналоги. А ще сама конструкція тонша, ніж металокерамічна, відповідно, під час підготовки потрібно більш щадне препарування (обточування), а попередня депульпація, як правило, не потрібна.

Платою за ці переваги є те, що коронка з цирконію дещо дорожча.

Тепер ви знаєте, які коронки ставлять на жувальні зуби. При прийнятті остаточного рішення необхідно керуватися такими параметрами:

• вимоги до довговічності;
• вимоги до естетики;
• готовність проводити депульпацію;
• фінансовий аспект.

• Ортопедія (протезування зубів)